Христові притчі про милосердя – душпастирський посібник, який провокує до роздумів і дій. Адже заглибитися в притчу – означає не просто зрозуміти науку, яка з неї випливає, а насамперед роздумати над своєю роллю в контексті цієї розповіді. Мабуть, саме притчі найкраще допомагають читачеві осягнути той життєвий сенс, який у них проглядається, і відкритися на їхній провід до зміни власного життя.
ЗМІСТ
ІСУС, МИЛОСЕРДЯ І ПРИТЧІ
КОМУ БАГАТО ПРОЩАЄТЬСЯ, ТОЙ БАГАТО ЛЮБИТЬ: ДВА БОРЖНИКИ ПОЗИКОДАВЦЯ (Лк. 7:36-50)
СПІВЧУТТЯ ЧУЖИНЦЯ: МИЛОСЕРДНИЙ САМАРЯНИН (Лк. 10:25-37)
У ПОШУКАХ ВІВЦІ ТА ЗАГУБЛЕНОЇ ДРАХМИ (Лк. 15:1-7)
БЕЗМЕЖНЕ СПІВЧУТТЯ: МИЛОСЕРДНИЙ БАТЬКО (Лк. 15:11-32)
- Витвір мистецтва
- Батько двічі виходить з дому
- Син, який був мертвий і жив
- Слуги, а не судді милосердя
ПРОТИЛЕЖНІСТЬ МИЛОСЕРДЯ: БЕЗІМЕННИЙ БАГАЧ І ВБОГИЙ ЛАЗАР (Лк. 16:19-31)
ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ СЕРЦЕ БОГА? СУДДЯ І ВДОВА (Лк. 18:1-8)
ХТО Є ВИПРАВДАНИЙ БОГОМ? ФАРИСЕЙ І МИТНИК У ХРАМІ (Лк. 18:9-14)